1. Словник синонімів української мови

душитель

ГНОБИ́ТЕЛЬ (той, хто не дає вільно жити, розвиватися, завдає матеріальних і моральних утисків кому-небудь), ПРИГНО́БЛЮВАЧ, УТИ́СКУВАЧ, ГОНИ́ТЕЛЬ, УТИ́СНИК, ДУШИ́ТЕЛЬ, ДУШМА́Н заст. Для того, щоб пасти свою худобу, казахська біднота мусила була орендувати землю в своїх гнобителів (О. Донченко); Повстання проти утискувачів; Прилюдно він назвав мене колись утисником і ще зганьбив словами (Б. Грінченко); Безбожний царю! Творче зла! Правди гонителю жестокий! Чого накоїв на землі! (Т. Шевченко); Розпалився до краю, розгнівався староста, з лайкою на Харитоненка напустився — душитель клятий, павук, гнобитель (К. Гордієнко); — Щось затівають пани-ляхи, — сказав один козак. — Хитрують, душмани, — погодився й другий (П. Панч). — Пор. експлуата́тор.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. душитель — души́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. душитель — див. ГНОБИТЕЛЬ. Словник синонімів Караванського
  3. душитель — -я, ч. Той, хто пригноблює, пригнічує, придушує кого-, що-небудь. || перен. Те, що заважає чому-небудь розвиватися, рости, прогресувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. душитель — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  5. душитель — ДУШИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто пригноблює, пригнічує, придушує кого-, що-небудь. — Він мені розказував про царського міністра Столипіна. — Це про того народного душителя, що всю країну шибеницями вкрив? (Шиян, Гроза.. Словник української мови в 11 томах