дяконишин дякони́шин -а, -е. Належний дяконисі. || Прикм. до дякониха. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках дяконишин — Дяконишин, -на, -не Принадлежащій женѣ діакона. Словник української мови Грінченка