дівування

дівува́ння

-я, с.

Дія за знач. дівувати.

Значення в інших словниках

1. дівування — дівува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дівування — Дівува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. дівування — ДІВУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дівува́ти. В чарах кохання моє дівування Хочу я вільно, як пташка, прожить (Пісні та романси.., II, 1956,198); Молодша дочка вчилася коло гувернантки, а старша виходила вже з дитинства і вступала в пору дівування (Кобр., Вибр., 1954, 6).  Словник української мови в 11 томах