дівуваннячко

дівува́ннячко

-а, с.

Зменш.-пестл. до дівування.

Значення в інших словниках

1. дівуваннячко — дівува́ннячко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дівуваннячко — Дівува́ннячко, -чка, -чку  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. дівуваннячко — ДІВУВА́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до дівува́ння. [Xівря:] І що воно.. означа: що іншу пісню як заспіваєш, то вона ніби змолодить тобі думку, пригадає молоді літа й дівуваннячко (Кроп., І, 1958, 552).  Словник української мови в 11 томах
4. дівуваннячко — Дівува́ння, -ня с. Дѣвичество, дѣвичья жизнь. А жаль мені дівування, дівоцького прибірання. Чуб. V. 42. дівування здавати. Покидать дѣвичество, выходить замужъ. Маркев. 133.  Словник української мови Грінченка