дівуваннячко
дівува́ннячко
-а, с.
Зменш.-пестл. до дівування.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дівуваннячко — дівува́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дівуваннячко — Дівува́ннячко, -чка, -чку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дівуваннячко — ДІВУВА́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до дівува́ння. [Xівря:] І що воно.. означа: що іншу пісню як заспіваєш, то вона ніби змолодить тобі думку, пригадає молоді літа й дівуваннячко (Кроп., І, 1958, 552). Словник української мови в 11 томах
- дівуваннячко — Дівува́ння, -ня с. Дѣвичество, дѣвичья жизнь. А жаль мені дівування, дівоцького прибірання. Чуб. V. 42. дівування здавати. Покидать дѣвичество, выходить замужъ. Маркев. 133. Словник української мови Грінченка