1. Орфографічний словник української мови

дівуваннячко

дівува́ннячко

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівуваннячко — -а, с. Зменш.-пестл. до дівування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дівуваннячко — Дівува́ннячко, -чка, -чку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. дівуваннячко — ДІВУВА́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до дівува́ння. [Xівря:] І що воно.. означа: що іншу пісню як заспіваєш, то вона ніби змолодить тобі думку, пригадає молоді літа й дівуваннячко (Кроп., І, 1958, 552). Словник української мови в 11 томах
  4. дівуваннячко — Дівува́ння, -ня с. Дѣвичество, дѣвичья жизнь. А жаль мені дівування, дівоцького прибірання. Чуб. V. 42. дівування здавати. Покидать дѣвичество, выходить замужъ. Маркев. 133. Словник української мови Грінченка