1. Орфографічний словник української мови

дівувати

дівува́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівувати — -ую, -уєш, недок. Бути дівчиною. || Брати участь у дівочих розвагах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дівувати — Дівува́ти, -ву́ю, -ву́єш, -ву́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. дівувати — ДІВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути дівчиною. Сиротою Отак і загину, Дівуючи в самотині, Де-небудь під тином (Шевч., II, 1953, 124); — Сиділа я на селі, дівувала та світом нудила (Н.-Лев., IV, 1956, 297); // Брати участь у дівочих розвагах. Словник української мови в 11 томах
  4. дівувати — Дівувати, -вую, -єш гл. Дѣвствовать, жить въ дѣвствѣ. Дідова дочка пішла заміж, а бабина і досі дівує та гордує. Рудч. Ск. II. 61. Словник української мови Грінченка