1. Орфографічний словник української мови

дівування

дівува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівування — -я, с. Дія за знач. дівувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дівування — Дівува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. дівування — ДІВУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дівува́ти. В чарах кохання моє дівування Хочу я вільно, як пташка, прожить (Пісні та романси.., II, 1956,198); Молодша дочка вчилася коло гувернантки, а старша виходила вже з дитинства і вступала в пору дівування (Кобр., Вибр., 1954, 6). Словник української мови в 11 томах