дівування

Дівува́ння, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівування — дівува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дівування — -я, с. Дія за знач. дівувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дівування — ДІВУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дівува́ти. В чарах кохання моє дівування Хочу я вільно, як пташка, прожить (Пісні та романси.., II, 1956,198); Молодша дочка вчилася коло гувернантки, а старша виходила вже з дитинства і вступала в пору дівування (Кобр., Вибр., 1954, 6). Словник української мови в 11 томах