дідичний діди́чний -а, -е. Успадкований від діда, поміщицький. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках дідичний — Ді́дичний: Ді́ди́чний: — спадковий [51;IV] — спадковий, отриманий у спадщину [45] Діди́чні: — (хвороби) — спадкові (хвороби) [32] Словник з творів Івана Франка дідичний — Дідичний, -а, -е Доставшійся отъ дѣда, наслѣдственный, помѣщичій. К. ЦН. 290. Словник української мови Грінченка