дідичний

діди́чний

-а, -е.

Успадкований від діда, поміщицький.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дідичний — Ді́дичний: Ді́ди́чний: — спадковий [51;IV] — спадковий, отриманий у спадщину [45] Діди́чні: — (хвороби) — спадкові (хвороби) [32] Словник з творів Івана Франка
  2. дідичний — Дідичний, -а, -е Доставшійся отъ дѣда, наслѣдственный, помѣщичій. К. ЦН. 290. Словник української мови Грінченка