1. Словник української мови Грінченка

дідичний

Дідичний, -а, -е

Доставшійся отъ дѣда, наслѣдственный, помѣщичій. К. ЦН. 290.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дідичний — Ді́дичний: Ді́ди́чний: — спадковий [51;IV] — спадковий, отриманий у спадщину [45] Діди́чні: — (хвороби) — спадкові (хвороби) [32] Словник з творів Івана Франка
  2. дідичний — -а, -е. Успадкований від діда, поміщицький. Великий тлумачний словник сучасної мови