дідичка

Дідичка, -ки

ж. Помѣщица, владѣтельница.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дідичка — ді́дичка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дідичка — -и, іст. Жін. до дідич. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дідичка — ДІ́ДИЧКА, и, ж., іст. Жін. до ді́дич. Мати моя була взята до дідички Чернишки.. в ролі бонни чи няньки до її дітей (Сам., II, 1958, 409). Словник української мови в 11 томах