дідичка
Дідичка, -ки
ж. Помѣщица, владѣтельница.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дідичка — ді́дичка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дідичка — -и, іст. Жін. до дідич. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дідичка — ДІ́ДИЧКА, и, ж., іст. Жін. до ді́дич. Мати моя була взята до дідички Чернишки.. в ролі бонни чи няньки до її дітей (Сам., II, 1958, 409). Словник української мови в 11 томах