дідичка
ді́дичка
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дідичка — -и, іст. Жін. до дідич. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дідичка — ДІ́ДИЧКА, и, ж., іст. Жін. до ді́дич. Мати моя була взята до дідички Чернишки.. в ролі бонни чи няньки до її дітей (Сам., II, 1958, 409). Словник української мови в 11 томах
- дідичка — Дідичка, -ки ж. Помѣщица, владѣтельница. Словник української мови Грінченка