дідичка

ді́дичка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дідичка — -и, іст. Жін. до дідич. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дідичка — ДІ́ДИЧКА, и, ж., іст. Жін. до ді́дич. Мати моя була взята до дідички Чернишки.. в ролі бонни чи няньки до її дітей (Сам., II, 1958, 409). Словник української мови в 11 томах
  3. дідичка — Дідичка, -ки ж. Помѣщица, владѣтельница. Словник української мови Грінченка