дідичка

ді́дичка

-и, іст.

Жін. до дідич.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дідичка — ді́дичка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дідичка — ДІ́ДИЧКА, и, ж., іст. Жін. до ді́дич. Мати моя була взята до дідички Чернишки.. в ролі бонни чи няньки до її дітей (Сам., II, 1958, 409). Словник української мови в 11 томах
  3. дідичка — Дідичка, -ки ж. Помѣщица, владѣтельница. Словник української мови Грінченка