Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
дідувати —
дідува́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
дідувати —
ДІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути сторожем; сторожувати.
Словник української мови в 11 томах
дідувати —
Дідувати, -дую, -єш гл. 1) Быть дѣдомъ; жить дѣдомъ. Ми будемо дідувати по пасіках тихо. К. Досв. 125. 2) Нищенствовать. 3) Быть сторожемъ на бахчѣ. Оце ти дідуєш у Грицька на бакші? Волч. у. Оце я на баштані дідую. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка