дідувати

дідува́ти

-ую, -уєш, недок., розм.

Бути сторожем; сторожувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дідувати — дідува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. дідувати — ДІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути сторожем; сторожувати. Словник української мови в 11 томах
  3. дідувати — Дідувати, -дую, -єш гл. 1) Быть дѣдомъ; жить дѣдомъ. Ми будемо дідувати по пасіках тихо. К. Досв. 125. 2) Нищенствовать. 3) Быть сторожемъ на бахчѣ. Оце ти дідуєш у Грицька на бакші? Волч. у. Оце я на баштані дідую. Лебед. у. Словник української мови Грінченка