1. Словник української мови Грінченка

дідувати

Дідувати, -дую, -єш

гл.

1) Быть дѣдомъ; жить дѣдомъ. Ми будемо дідувати по пасіках тихо. К. Досв. 125.

2) Нищенствовать.

3) Быть сторожемъ на бахчѣ. Оце ти дідуєш у Грицька на бакші? Волч. у. Оце я на баштані дідую. Лебед. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дідувати — дідува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. дідувати — -ую, -уєш, недок., розм. Бути сторожем; сторожувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дідувати — ДІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути сторожем; сторожувати. Словник української мови в 11 томах