1. Орфографічний словник української мови

дідувати

дідува́ти

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дідувати — -ую, -уєш, недок., розм. Бути сторожем; сторожувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дідувати — ДІДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути сторожем; сторожувати. Словник української мови в 11 томах
  3. дідувати — Дідувати, -дую, -єш гл. 1) Быть дѣдомъ; жить дѣдомъ. Ми будемо дідувати по пасіках тихо. К. Досв. 125. 2) Нищенствовать. 3) Быть сторожемъ на бахчѣ. Оце ти дідуєш у Грицька на бакші? Волч. у. Оце я на баштані дідую. Лебед. у. Словник української мови Грінченка