дідуга

дідуга́

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дідуга — -и, дідуган, -а, ч. Збільш. до дід 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дідуга — див. дід Словник синонімів Вусика
  3. дідуга — ДІДУГА́, и́, ч. Те саме, що дідуга́н. Ой ти, старий дідуга, Ізогнувся, як дуга (Котл., II, 1953, 11); Старий дідуга, В селі найстарший чоловік, На могилку.. грудьми приник (Фр., X, 1954, 349). Словник української мови в 11 томах