дідусів

дідусі́в

-сева, -севе, розм.

Належний дідусеві.

Значення в інших словниках

1. дідусів — дідусі́в прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. дідусів — Діду́сі́в, -ду́се́ва, -се́ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. дідусів — ДІДУСІ́В, се́ва, се́ве, розм. Належний дідусеві. — Це я і так порушую дідусів заповіт, щоб жодна книга не виходила поза стіни цієї бібліотеки (Головко, II, 1957, 489).  Словник української мови в 11 томах
4. дідусів — Дідусів, -сева, -ве Дѣдушкинъ.  Словник української мови Грінченка