Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
дідів —
ді́дів прикметник
Орфографічний словник української мови
дідів —
Ді́дів, ді́дова, ді́дове
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дідів —
ДІ́ДІВ, дова, дове. Належний дідові (у 1-3 знач.). — Дідова оселя снігом прикрита (Мирний, II, 1954, 66); Вустимко стежить.. за дідовою рукою (Багмут, Опов., 1959, 11).
Словник української мови в 11 томах
дідів —
Дідів, -ова, -ве Дѣдовъ, принадлежащій дѣду. Дідова дочка. Дідового сусіда молотники. Ном. № 9350. Пан глянув на дідів город. Чуб. Зробила дідовій дочці так, щоб вона позою побігла. ЗОЮР. ІІ. 24.
Словник української мови Грінченка