Великий тлумачний словник сучасної мови

діловитий

ділови́тий

-а, -е.

Працьовитий і знаючий.

|| Зайнятий справами; заклопотаний.

|| Який виражає зайнятість, заклопотаність.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. діловитий — ділови́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. діловитий — див. роботящий  Словник синонімів Вусика
  3. діловитий — ДІЛОВИ́Й (про людину — добре обізнаний і досвідчений у певній галузі, цілеспрямований у роботі), ДІЛОВИ́ТИЙ, ОРГАНІЗО́ВАНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ розм.; ПРАКТИ́ЧНИЙ (який має життєвий досвід, добре розуміється на якихось справах).  Словник синонімів української мови
  4. діловитий — ДІЛОВИ́ТИЙ, а, е. Працьовитий і знаючий; // Зайнятий справами; заклопотаний. Прокіп підходив спокійний і діловитий, як завжди (Коцюб., II, 1955, 141); Межею йшла жінка задумлива й діловита (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах