ділок

діло́к

-лка, ч., зневажл.

Той, хто спритно веде справи, перев. комерційні, вдаючись до будь-яких засобів для досягнення мети.

Значення в інших словниках

1. ділок — діло́к іменник чоловічого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. ділок — див. КОМБІНАТОР.  Словник синонімів Караванського
3. ділок — див. агент  Словник чужослів Павло Штепа
4. ділок — Лка, ч., нарк. Продавець наркотиків. У мене є знайомий ділок, тож звертайся, як треба.  Словник сучасного українського сленгу
5. ділок — ПІДПРИЄ́МЕЦЬ (організатор вигідних справ, прибуткових операцій), БІЗНЕСМЕ́Н, ДІЛО́К зневажл., ДІЛЯ́ГА зневажл. (той, хто, спритно ведучи такі справи, вдається до будь-яких засобів для досягнення мети).  Словник синонімів української мови
6. ділок — ДІЛО́К, лка́, ч., зневажл. Той, хто спритно веде справи, переважно комерційні, вдаючись до будь-яких засобів для досягнення мети. Тут фабрикант, хитрий ділок, Шалені зиски збирає. А той народ, мов той туман, 3 голоду пухне, вмирає! (Укр.. думи..  Словник української мови в 11 томах