ділок
ДІЛО́К, лка́, ч., зневажл. Той, хто спритно веде справи, переважно комерційні, вдаючись до будь-яких засобів для досягнення мети.
Тут фабрикант, хитрий ділок, Шалені зиски збирає. А той народ, мов той туман, 3 голоду пухне, вмирає! (Укр.. думи.., 1955, 447);
Не сплять ділки амстердамської біржі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 595).
Словник української мови (СУМ-11)