діючий

ді́ючий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до діяти 1), 3-5).

2》 у знач. прикм. Здатний активно діяти, впливати на кого-, що-небудь.

Значення в інших словниках

1. діючий — ді́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. діючий — [д’ійучией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і  Орфоепічний словник української мови
3. діючий — див. чинний  Словник синонімів Вусика
4. діючий — ДІ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до ді́яти 1, 3-5. Художній смак думаючих, діючих, працюючих людей вводить глибину думки, рівень узагальнень життєвих явищ в критерій художності і відмовляє бездумним...  Словник української мови в 11 томах