евдемонізм

евдемоні́зм

-у, ч., філос.

Ідеалістичний напрям в етиці, який вважає основою моральності прагнення людини до щастя.

Значення в інших словниках

1. евдемонізм — евдемоні́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. евдемонізм — евдемоні́зм (грец. εύδαιμονιομός, від ευδαιμονία – щастя) етичний принцип, який основою моральності вважає прагнення людини до щастя.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. евдемонізм — Етичний погляд, згідно з яким щастя є найбільшим благом і остаточною метою людини.  Універсальний словник-енциклопедія
4. евдемонізм — ЕВДЕМОНІЗМ (від грецьк. ευδαιμονία — щастя, блаженство) — етичний принцип, згідно з яким щастя є основною і кінцевою метою людських прагнень, критерієм моральної діяльності.  Філософський енциклопедичний словник
5. евдемонізм — Евдемоні́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. евдемонізм — ЕВДЕМОНІ́ЗМ, у, ч., філос. Ідеалістичний напрям в етиці, який вважає основою моральності прагнення людини до щастя.  Словник української мови в 11 томах