евдемонізм

евдемоні́зм

-у, ч., філос.

Ідеалістичний напрям в етиці, який вважає основою моральності прагнення людини до щастя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. евдемонізм — евдемоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. евдемонізм — евдемоні́зм (грец. εύδαιμονιομός, від ευδαιμονία – щастя) етичний принцип, який основою моральності вважає прагнення людини до щастя. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. евдемонізм — Етичний погляд, згідно з яким щастя є найбільшим благом і остаточною метою людини. Універсальний словник-енциклопедія
  4. евдемонізм — ЕВДЕМОНІЗМ (від грецьк. ευδαιμονία — щастя, блаженство) — етичний принцип, згідно з яким щастя є основною і кінцевою метою людських прагнень, критерієм моральної діяльності. Філософський енциклопедичний словник
  5. евдемонізм — Евдемоні́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. евдемонізм — ЕВДЕМОНІ́ЗМ, у, ч., філос. Ідеалістичний напрям в етиці, який вважає основою моральності прагнення людини до щастя. Словник української мови в 11 томах