евени

еве́ни

-ів, мн. (одн. евен, -а, ч.; евенка, -и, ж.).

Народність, яка живе на узбережжі Охотського моря і в північних районах Якутії.

Значення в інших словниках

1. евени — ЕВЕНИ – ЕВЕНКИ Евени, -ів, мн. (одн. евен, -а). Народ, що живе переважно в Якутії та на Чукотці (застаріле ламути). Пох.: евенка, евенський. Евенки, -ів, мн. (одн. евенк, -а).  Літературне слововживання
2. евени — ЕВЕ́НИ, ів, мн. (одн. еве́н, а, ч.; евенка, и, ж.). Народність, яка живе на узбережжі Охотського моря і в північних районах Якутії (в Якутській АРСР, в Чукотському і Коряцькому національних округах); орочі.  Словник української мови в 11 томах