евени
еве́ни
-ів, мн. (одн. евен, -а, ч.; евенка, -и, ж.).
Народність, яка живе на узбережжі Охотського моря і в північних районах Якутії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- евени — ЕВЕНИ – ЕВЕНКИ Евени, -ів, мн. (одн. евен, -а). Народ, що живе переважно в Якутії та на Чукотці (застаріле ламути). Пох.: евенка, евенський. Евенки, -ів, мн. (одн. евенк, -а). Літературне слововживання
- евени — ЕВЕ́НИ, ів, мн. (одн. еве́н, а, ч.; евенка, и, ж.). Народність, яка живе на узбережжі Охотського моря і в північних районах Якутії (в Якутській АРСР, в Чукотському і Коряцькому національних округах); орочі. Словник української мови в 11 томах