1. Літературне слововживання

евени

ЕВЕНИ – ЕВЕНКИ

Евени, -ів, мн. (одн. евен, -а). Народ, що живе переважно в Якутії та на Чукотці (застаріле ламути). Пох.: евенка, евенський.

Евенки, -ів, мн. (одн. евенк, -а). Народ, що живе переважно в лісовій смузі Сибіру (від Єнісею до Охотського моря) (застаріле тунгуси). Пох.: евенкійка, евенкійський.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. евени — -ів, мн. (одн. евен, -а, ч.; евенка, -и, ж.). Народність, яка живе на узбережжі Охотського моря і в північних районах Якутії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. евени — ЕВЕ́НИ, ів, мн. (одн. еве́н, а, ч.; евенка, и, ж.). Народність, яка живе на узбережжі Охотського моря і в північних районах Якутії (в Якутській АРСР, в Чукотському і Коряцькому національних округах); орочі. Словник української мови в 11 томах