евени
ЕВЕ́НИ, ів, мн. (одн. еве́н, а, ч.; евенка, и, ж.). Народність, яка живе на узбережжі Охотського моря і в північних районах Якутії (в Якутській АРСР, в Чукотському і Коряцькому національних округах); орочі.
Люди враз перестали бути страшними, і Юра зрозумів, що це евени, або, як самі вони себе звуть, орочі (Багмут, Щасл. день.., 1959, 126).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- евени — ЕВЕНИ – ЕВЕНКИ Евени, -ів, мн. (одн. евен, -а). Народ, що живе переважно в Якутії та на Чукотці (застаріле ламути). Пох.: евенка, евенський. Евенки, -ів, мн. (одн. евенк, -а). Літературне слововживання
- евени — -ів, мн. (одн. евен, -а, ч.; евенка, -и, ж.). Народність, яка живе на узбережжі Охотського моря і в північних районах Якутії. Великий тлумачний словник сучасної мови