езофагіт

езофагі́т

-у, ч.

Запалення слизової оболонки стравоходу.

Виразковий езофагіт — езофагіт, що супроводжується утворенням виразок стравоходу.

Геморагічний езофагіт — форма гострого езофагіту; зустрічається при гострих інфекційних і вірусних хворобах.

Гострий езофагіт — езофагіт, що виникає внаслідок дії на внутрішню оболонку стравоходу хімічних речовин, гарячої їжі, іонізуючого випромінювання, при інфекційних захворюваннях.

Катаральний езофагіт — найпоширеніша форма гострого езофагіту, що характеризується набряком і гіперемією внутрішньої оболонки стравоходу.

Некротичний езофагіт — форма гострого езофагіту; спостерігається при тяжкому перебігу скарлатини, кору, черевного тифу та ін.

Хронічний езофагіт — езофагіт, що виникає внаслідок повторної дії на внутрішню оболонку стравоходу різних подразників.

Значення в інших словниках

1. езофагіт — ЕЗОФАГІ́Т, у, ч., вет., мед. Запалення слизової оболонки стравоходу. Ендоскопічна характеристика змін верхніх відділів шлунково-кишкового тракту у хворих показала, що у 72 % пацієнтів спостерігається езофагіт різного ступеня важкості (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах