езофагіт
езофагі́т
-у, ч.
Запалення слизової оболонки стравоходу.
Виразковий езофагіт — езофагіт, що супроводжується утворенням виразок стравоходу.
Геморагічний езофагіт — форма гострого езофагіту; зустрічається при гострих інфекційних і вірусних хворобах.
Гострий езофагіт — езофагіт, що виникає внаслідок дії на внутрішню оболонку стравоходу хімічних речовин, гарячої їжі, іонізуючого випромінювання, при інфекційних захворюваннях.
Катаральний езофагіт — найпоширеніша форма гострого езофагіту, що характеризується набряком і гіперемією внутрішньої оболонки стравоходу.
Некротичний езофагіт — форма гострого езофагіту; спостерігається при тяжкому перебігу скарлатини, кору, черевного тифу та ін.
Хронічний езофагіт — езофагіт, що виникає внаслідок повторної дії на внутрішню оболонку стравоходу різних подразників.
Значення в інших словниках
- езофагіт — ЕЗОФАГІ́Т, у, ч., вет., мед. Запалення слизової оболонки стравоходу. Ендоскопічна характеристика змін верхніх відділів шлунково-кишкового тракту у хворих показала, що у 72 % пацієнтів спостерігається езофагіт різного ступеня важкості (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах