езофагіт
ЕЗОФАГІ́Т, у, ч., вет., мед.
Запалення слизової оболонки стравоходу.
Ендоскопічна характеристика змін верхніх відділів шлунково-кишкового тракту у хворих показала, що у 72 % пацієнтів спостерігається езофагіт різного ступеня важкості (з наук. літ.);
Хворі на езофагіт потребують комплексного лікування з урахуванням причини захворювання, характеру змін слизової оболонки та індивідуальних особливостей організму (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- езофагіт — -у, ч. Запалення слизової оболонки стравоходу. Виразковий езофагіт — езофагіт, що супроводжується утворенням виразок стравоходу. Геморагічний езофагіт — форма гострого езофагіту; зустрічається при гострих інфекційних і вірусних хворобах. Великий тлумачний словник сучасної мови