езофагіт

ЕЗОФАГІ́Т, у, ч., вет., мед.

Запалення слизової оболонки стравоходу.

Ендоскопічна характеристика змін верхніх відділів шлунково-кишкового тракту у хворих показала, що у 72 % пацієнтів спостерігається езофагіт різного ступеня важкості (з наук. літ.);

Хворі на езофагіт потребують комплексного лікування з урахуванням причини захворювання, характеру змін слизової оболонки та індивідуальних особливостей організму (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. езофагіт — -у, ч. Запалення слизової оболонки стравоходу. Виразковий езофагіт — езофагіт, що супроводжується утворенням виразок стравоходу. Геморагічний езофагіт — форма гострого езофагіту; зустрічається при гострих інфекційних і вірусних хворобах. Великий тлумачний словник сучасної мови