Великий тлумачний словник сучасної мови

екмеліка

екме́ліка

-и, ж.

Інтервальний вид, який включає звуки невизначеної висоти; характерна для раннього музичного фольклору усіх народів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. екмеліка — (від гр. exmelis — неблагозвучний, позамелодичний) — інтервальний рід раннього фольклору всіх народів, який обіймає звуки непевної висоти. Використовується як гліссандо, в конкретній музиці, в сучасних хорових та інструментальних творах.  Словник-довідник музичних термінів