екмеліка
екме́ліка
-и, ж.
Інтервальний вид, який включає звуки невизначеної висоти; характерна для раннього музичного фольклору усіх народів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екмеліка — (від гр. exmelis — неблагозвучний, позамелодичний) — інтервальний рід раннього фольклору всіх народів, який обіймає звуки непевної висоти. Використовується як гліссандо, в конкретній музиці, в сучасних хорових та інструментальних творах. Словник-довідник музичних термінів