екмеліка

(від гр. exmelis — неблагозвучний, позамелодичний) — інтервальний рід раннього фольклору всіх народів, який обіймає звуки непевної висоти. Використовується як гліссандо, в конкретній музиці, в сучасних хорових та інструментальних творах.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екмеліка — -и, ж. Інтервальний вид, який включає звуки невизначеної висоти; характерна для раннього музичного фольклору усіх народів. Великий тлумачний словник сучасної мови