екстрений

е́кстрений

-а, -е.

Якого не можна відкласти; невідкладний, терміновий.

|| Якого не передбачили; несподіваний.

|| Терміново вжитий, виданий тощо.

Значення в інших словниках

1. екстрений — е́кстрений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. екстрений — (з'їзд) невідкладний, терміновий, негайний; (видаток) несподіваний, непередбачений; (випуск газети) позачерговий.  Словник синонімів Караванського
3. екстрений — [екстреинией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. екстрений — е́кстрений (від лат. extra – поза крім, зверх) терміновий, надзвичайний, невідкладний; той, що вимагає негайного втручання, розв’язання.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. екстрений — ТЕРМІНО́ВИЙ (який потребує негайного виконання), СПІ́ШНИЙ, НЕГА́ЙНИЙ, НАГА́ЛЬНИЙ, НЕВІДКЛА́ДНИЙ, Е́КСТРЕНИЙ, ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, НАВА́ЛЬНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ШПАРКИ́Й розм., НА́ГЛИЙ діал., ПРИ́КРИЙ заст.; НАДТЕРМІНО́ВИЙ (дуже спішний).  Словник синонімів української мови
6. екстрений — Е́КСТРЕНИЙ, а, е. Якого не можна відкласти; невідкладний, терміновий. 6 березня 1918 р. в Петрограді відкрився екстрений VII з’їзд партії для остаточного вирішення питання про мир (Біогр. Леніна, 1955, 195); — Про що ти хотів поговорити зі мною?...  Словник української мови в 11 томах
7. екстрений — рос. экстренный (від латин. extra — поза, крім, над) -терміновий, невідкладний, той, що вимагає негайного розв'язання проблеми, вирішення справи.  Eкономічна енциклопедія