елеати

елеа́ти

-ів, мн.

Представники давньогрецької філософської школи 6-5 ст. до н. е., яка виникла в м. Елеї (звідси й назва). Е. вперше протиставили мислення чуттєвому сприйняттю.

Значення в інших словниках

1. елеати — елеа́ти (грец. Έλεάται) представники давньогрецької філософської школи б – 5 ст. до н. е., яка виникла в м. Елеї (звідси й назва).  Словник іншомовних слів Мельничука
2. елеати — Грец. філософська школа (VI-V до н.е.), згідно з якою буття єдине, незмінне, нерухоме і вічне, а рух не існує (Парменід з Елеї, Зенон з Елеї).  Універсальний словник-енциклопедія