елеати

елеа́ти

(грец. Έλεάται)

представники давньогрецької філософської школи б – 5 ст. до н. е., яка виникла в м. Елеї (звідси й назва). Е. вперше протиставили мислення чуттєвому сприйняттю, висунули вчення про ілюзорність усіх помітних змін і відмінностей між речами, про незмінну сутність справжнього буття.

Значення в інших словниках

1. елеати — -ів, мн. Представники давньогрецької філософської школи 6-5 ст. до н. е., яка виникла в м. Елеї (звідси й назва). Е. вперше протиставили мислення чуттєвому сприйняттю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. елеати — Грец. філософська школа (VI-V до н.е.), згідно з якою буття єдине, незмінне, нерухоме і вічне, а рух не існує (Парменід з Елеї, Зенон з Елеї).  Універсальний словник-енциклопедія