елеати
елеа́ти
(грец. Έλεάται)
представники давньогрецької філософської школи б – 5 ст. до н. е., яка виникла в м. Елеї (звідси й назва). Е. вперше протиставили мислення чуттєвому сприйняттю, висунули вчення про ілюзорність усіх помітних змін і відмінностей між речами, про незмінну сутність справжнього буття.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- елеати — -ів, мн. Представники давньогрецької філософської школи 6-5 ст. до н. е., яка виникла в м. Елеї (звідси й назва). Е. вперше протиставили мислення чуттєвому сприйняттю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- елеати — Грец. філософська школа (VI-V до н.е.), згідно з якою буття єдине, незмінне, нерухоме і вічне, а рух не існує (Парменід з Елеї, Зенон з Елеї). Універсальний словник-енциклопедія