елатив
елати́в
(від лат. elatus – піднесений догори)
1. Найвищий ступінь порівняння з безвідносним значенням.
2. Відмінок із значенням виходу, виділення в деяких мовах (т. зв. «вихідний»).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- елатив — елати́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- елатив — (лат. elatus — піднесений) стилістичний засіб інтенсивності ознаки, що має характерні експресивні суфікси: чистісінька правда, гарнесенько відшмагаю, низесенький уклін, гнітюще передчуття. Словник стилістичних термінів
- елатив — -а, ч. 1》 Найвищий ступінь порівняння з безвідносним значенням. 2》 Відмінок із значенням виходу (вихідних) у деяких мовах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- елатив — ЕЛАТИ́В, а, ч., лінгв. 1. Значення безвідносно великої міри ознаки, яке виражене формами найвищого ступеня, особливо в їх експресивному вживанні. Словник української мови у 20 томах