елатив
елати́в
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- елатив — (лат. elatus — піднесений) стилістичний засіб інтенсивності ознаки, що має характерні експресивні суфікси: чистісінька правда, гарнесенько відшмагаю, низесенький уклін, гнітюще передчуття. Словник стилістичних термінів
- елатив — -а, ч. 1》 Найвищий ступінь порівняння з безвідносним значенням. 2》 Відмінок із значенням виходу (вихідних) у деяких мовах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- елатив — ЕЛАТИ́В, а, ч., лінгв. 1. Значення безвідносно великої міри ознаки, яке виражене формами найвищого ступеня, особливо в їх експресивному вживанні. Словник української мови у 20 томах
- елатив — елати́в (від лат. elatus – піднесений догори) 1. Найвищий ступінь порівняння з безвідносним значенням. 2. Відмінок із значенням виходу, виділення в деяких мовах (т. зв. «вихідний»). Словник іншомовних слів Мельничука