Великий тлумачний словник сучасної мови

елегантний

елега́нтний

-а, -е.

Вишукано-витончений.

|| Зі смаком одягнений, граціозний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. елегантний — елега́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. елегантний — [еилеигантнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. елегантний — Джиґун, красний, кукібний, охайний, хупавий, чепурний, штепний, див. франт, ізящний, красивий, граціозний, приличний  Словник чужослів Павло Штепа
  4. елегантний — ВИ́ШУКАНИЙ (який відповідає високим вимогам), ДОБІ́РНИЙ, ВИ́ТОНЧЕНИЙ, ТОНКИ́Й, ЕЛЕГА́НТНИЙ, РАФІНО́ВАНИЙ, ФЕШЕНЕ́БЕЛЬНИЙ. Частування було сите, але не вишукане (З. Тулуб); Ядзя післала (послала) кілька мистецьких і дорогих зразків своєї праці.  Словник синонімів української мови
  5. елегантний — ЕЛЕГА́НТНИЙ, а, е. Вишукано-витончений. Вона скинула з себе пальто і опинилася переді мною в елегантній вовняній сукні (Фр., IV, 1950, 293); Угорець поклав свою елегантну паличку, пригладив борідку (Гончар, І, 1954, 206)...  Словник української мови в 11 томах