електрод

електро́д

-а, ч., спец.

1》 Провідник електрики, яким підводять електричний струм до рідин і газів, а також полюс гальванічного елемента та акумулятора.

Електрод порівняння — електрод, потенціал якого стабільний та відтворюваний.

Індикаторний електрод — електрод, який застосовується в парі з електродами порівняння для вимірювання потенціалу системи.

Стандартний електрод — електрод, потенціал якого дорівнює його стандартному електродному потенціалу.

2》 Деталь машини, що підводить струм при електричному зварюванні або різанні до оброблюваних частин.

Значення в інших словниках

1. електрод — електро́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. електрод — [еилеиктрод] -да, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў  Орфоепічний словник української мови
3. електрод — Электрод — electrode — Elektrode — провідник електрики, яким підводять електричний струм до рідини і газів тощо, напр. полюси (анод, катод) гальванічних елементів або акумуляторів.  Гірничий енциклопедичний словник
4. електрод — електро́д (від електро... і грец. οδός – дорога, шлях) провідник електрики, яким підводять електричний струм до рідин і газів тощо, напр. полюси (анод, катод) гальванічних елементів або акумуляторів.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. електрод — Складова частина гальванічного елемента, система, що складається з металевого або напівпровідникового елемента (стрижня, пластинки), який має контакт з електролітом; на негативному...  Універсальний словник-енциклопедія
6. електрод — ЕЛЕКТРО́Д, а, ч., спец. 1. Провідник електрики, яким підводять електричний струм до рідин і газів, а також полюс гальванічного елемента та акумулятора.  Словник української мови в 11 томах