елюент

елюе́нт

-у, ч.

Розчинник (промивна рідина), який вимиває визначувані речовини з хроматографічної колони.

Значення в інших словниках

1. елюент — ЕЛЮЕ́НТ, у, ч., хім. Розчинник, що витісняє визначувані речовини з хроматографічної колони. Елюенти ослаблюють сили адсорбції й виносять із потоком розчину індивідуальні речовини, які збираються в колекторі фракцій (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. елюент — елюе́нт [від лат. eluens (eluentis) – вимиваючий] розчинник (промивна рідина), який витісняє визначувані речовини з хроматографічної колони (див. хроматографія).  Словник іншомовних слів Мельничука