1. Великий тлумачний словник сучасної мови

елюент

елюе́нт

-у, ч.

Розчинник (промивна рідина), який вимиває визначувані речовини з хроматографічної колони.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. елюент — ЕЛЮЕ́НТ, у, ч., хім. Розчинник, що витісняє визначувані речовини з хроматографічної колони. Елюенти ослаблюють сили адсорбції й виносять із потоком розчину індивідуальні речовини, які збираються в колекторі фракцій (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. елюент — елюе́нт [від лат. eluens (eluentis) – вимиваючий] розчинник (промивна рідина), який витісняє визначувані речовини з хроматографічної колони (див. хроматографія). Словник іншомовних слів Мельничука