елюент
елюе́нт
[від лат. eluens (eluentis) – вимиваючий]
розчинник (промивна рідина), який витісняє визначувані речовини з хроматографічної колони (див. хроматографія).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- елюент — -у, ч. Розчинник (промивна рідина), який вимиває визначувані речовини з хроматографічної колони. Великий тлумачний словник сучасної мови
- елюент — ЕЛЮЕ́НТ, у, ч., хім. Розчинник, що витісняє визначувані речовини з хроматографічної колони. Елюенти ослаблюють сили адсорбції й виносять із потоком розчину індивідуальні речовини, які збираються в колекторі фракцій (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах