Великий тлумачний словник сучасної мови

елінвар

елінва́р

-у, ч.

Сплав на основі нікелю, пружність якого при зміні температури майже однакова. Застосовують для виготовлення камертонів, пружин годинників, механічних вібраторів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. елінвар — ЕЛІНВА́Р, у, ч., мет. Сплав з нікелю, сталі та хрому, який має високу пружність і широко застосовується у виготовленні годинникових пружин, деталей і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  2. елінвар — елінва́р [від франц. el (asticite) invariable) – незмінна пружність] сплав на основі нікелю, пружність якого при зміні температури майже однакова. Застосовують для виготовлення камертонів, пружин годинників, механічних вібраторів.  Словник іншомовних слів Мельничука